Отомикоз — захворювання вух, пов’язане з проникненням в організм мікроскопічних грибків через зовнішній слуховий прохід. Грибок у вухах не викликає специфічних симптомів і зазвичай проявляється болем і шумом, зниженням слуху, появою характерних виділень.
Зміст статті:
В даний час відзначається збільшення кількості хворих з грибковим ураженням ЛОР-органів. Це обумовлено безсистемним застосуванням антибіотиків при лікуванні отиту і збільшенням факторів ризику розвитку мікозів.
Більшість мікроскопічних грибів відносяться до умовно-патогенних мікроорганізмів, що постійно живуть на шкірі людини. При зниженні імунітету або під впливом несприятливих факторів грибки потрапляють у вушну порожнину і викликають місцеве запалення. Пошкоджена шкіра або слизова оболонка сприяють проникненню грибків у середнє вухо та соскоподібний відросток, що призводить до розвитку хронічного гнійного отиту, мастоидита і супутніх ускладнень.
Отомикоз — одна з найбільш заразних патологій у людей, отримала найбільше поширення у країнах з тропічним кліматом і підвищеною вологістю. Це одностороннє захворювання, зустрічається однаково часто у осіб обох статей.
Класифікація отомикоза
Наиболее поширені форми отомикоза:
- Кандидоз,
- Аспергільоз,
- Мукоидоз,
- Кокцидиоидоз,
- Криптококоз,
- Бластомікоз.
В залежності від розташування вогнища запалення отомикоз підрозділяють на:
- Зовнішній, який розвивається у 50% випадків,
- Середній, що становить 20% від всіх отомикозов,
- Мірингіт,
- Післяопераційний.
Етіологія
Отомикоз викликають сапрофитние гриби — нормальні мешканці тіла людини:
- Дріжджоподібні гриби роду Candida,
- Цвілеві гриби роду Aspergillus, Penicillium,
- Актиноміцети,
- Дерматофіти.
Фактори, що сприяють розвитку отомикоза:
- Травматичне ураження вух,
- Гіпергідроз,
- Недотримання гігієни вух,
- Екзостоз і вузькість слухового проходу,
- Дерматити різної етіології, які проявляються свербінням вушної раковини,
- Дисбактеріоз вуха,
- Запальні захворювання вух,
- Тривала антибіотикотерапія та гормонотерапія,
- Часті промивання вух,
- Цукровий діабет,
- СНІД,
- Алергія,
- Онкозахворювання,
- Ослаблений імунітет,
- Стреси,
- Використання чужих вкладок, навушники, гарнітури.
Симптоматика
Зовнішній отомикоз
Патологія розвивається поступово. Висока вологість, постійний приплив кисню і травмування шкірного покриву слухового проходу — фактори, що призводять до зникнення з його поверхні жирової плівки, появи вираженого набряку і закупорки залоз. Основні симптоми цієї стадії — закладеність, свербіж і лущення у хворому вусі. Ці ознаки примушують хворих багаторазово очищати вухо, ще більше травмуючи шкіру. Пошкодження шкірного покриву призводить до проникнення у вухо хвороботворних грибків і розвитку гострого отомикоза.
Гострий отомикоз проявляється всіма ознаками запалення: гіперемією, набряком, вираженим больовим синдромом, появою рясних виділень. У важких випадках виражений набряк повністю закривають слуховий прохід. У хворих з’являється шум у вусі, розвивається приглухуватість.
Зовнішній отомикоз часто ускладнюється запаленням лімфатичних вузлів, суглобів верхньої щелепи, привушної залози. У осіб, які мають супутні соматичні захворювання — імунодефіцит, захворювання крові, туберкульоз, можливе поширення інфекції в порожнину середнього вуха.
Середній отомикоз
Патологія зазвичай розвивається у хворих, що страждають гнійним запаленням середнього вуха. Стан пацієнтів різко погіршується: з’являється локальний біль і відчуття повноти у вусі, виділення стають рясними, слух і чутливість знижуються.
Пацієнти відзначають регулярне освіта вушних пробок, односторонню головний біль і запаморочення. Виділення з вуха при середньому отиті грибкової етіології не мають запаху. Колір їх може варіюватися від брудно-білого, жовтуватого до коричневого, сірого і брудно-зеленого. Характер та забарвлення виділень залежать від типу збудника та його особливостей.
Набряклість і обсяг виділень зростають, просвіт вушного проходу перекривається, слух знижується. Підвищується чутливість завушній області.
Середній отомикоз, викликаний пліснявими грибками, часто проявляється симптомами інтоксикації — гарячкою, ознобом, слабкістю, ломотою у м’язах і суглобах. У осіб, схильних до алергії, з’являються висипання на шкірі.
Середній грибковий отит ускладнюється утворенням спайок, розвитком адгезивного запалення у вусі і незворотною втратою слуху. Можливо поширення патологічного процесу на шкіру обличчя і шиї.
Грибковий мірингіт
Захворювання являє собою запалення барабанної перетинки грибкової етіології. Мірингіт зазвичай розвивається на тлі ураження слухового проходу. Запалена барабанна перетинка стає менш рухомий, що призводить до зниження слуху у хворих. Основні скарги пацієнтів — біль, відчуття розпирання або чужорідного тіла у вусі, рясне виділення.
Захворювання характеризується тривалим перебігом з періодами загострення. Клінічні ознаки спочатку патології виражені помірно. Тривалий токсичну дію патогенних агентів на організм хворого призводить до посилення симптоматики.
Отомикоз післяопераційної порожнини
Дана клінічна форма отомикоза зустрічається у хворих, які перенесли операцію з видалення комірок соскоподібного відростка — радикальну мастоидектомию. Проявляється захворювання періодично виникає біль за вухом і надмірною кількістю виділень.
Грибок у вусі при відсутності своєчасного лікування може пошкодити слуховий нерв, що нерідко призводить до часткової або повної втрати слуху. Хронічне протягом грибкової інфекції повністю не виліковується.
Діагностика
Основними діагностичними методами при отомикозе є:
- Ендомикроскопический,
- Мікробіологічний,
- Мікологічний,
- Рентгенологічний.
Отоскопические ознаки отомикоза — звуження вушного проходу, почервоніння і набряк шкіри, інфільтрація слизової, рясні виділення зі скупченням міцелію.
Діагностика отомикоза будь-якої форми ґрунтується на даних лабораторних методів дослідження виділень із вуха, в ході якого визначають вид збудника та його чутливість до антибактеріальних препаратів.
Мікроскопічне дослідження полягає у виявленні в досліджуваному матеріалі ниток міцелію і спор грибів. Під мікроскопом вивчають нативні препарати, а також забарвлені метиленовим синім, по Граму, плівками розчинами. Мікроскопія дозволяє визначити рід гриба.
Бактеріологічне дослідження спрямоване на виявлення на поживних середовищах характерних для колоній грибів. Для цього патологічне відокремлюване засівають на тверді і рідкі селективні середовища Сабуро. Після інкубування оцінюють зростання, підраховують кількість вирослих характерних колоній, проводять ідентифікацію до виду, після чого визначають чутливість грибів до антимикотическим препаратів.
Лікування
Перед початком медикаментозної терапії слід усунути причину, що викликала розвиток захворювання:
- Припинити прийом антибіотиків або гормонів,
- Підвищувати загальну резистентність організму,
- Приймати вітаміни або антигістамінні засоби.
Щоб протигрибкове лікування було ефективним, необхідно очищати вушну порожнину розчином гліцерину або звичайною водою. Це дозволить ліків повноцінно проникнути у вухо.
Основну медикаментозну терапію отомикоза доповнюють прийомом засобів народної медицини, фізичними вправами, збалансованим харчуванням з переважанням овочів і фруктів, здоровим відпочинком.
Медикаментозне лікування
Зараз існує багато онлайн-аптек, де ви можете знайти необхідні препарати та засоби для лікування грибку у вухах, просто натиснувши на лінк онлайн-аптеки. При цьому важливо вибирати тільки надійні та ліцензовані аптеки. Перш ніж придбати будь-які ліки в Інтернеті, краще проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо вам не вдається отримати рецепт.
Будьте обережні та завжди слідуйте рекомендаціям свого лікаря під час лікування грибкових захворювань у вухах. Пам'ятайте, що правильне лікування може врятувати вас від незручностей та покращити ваше загальне здоров'я.
- Місцеву противомикотическую терапію починають з промивання вуха розчинами.
- Місцеві засоби, ефективні стосовно цвілевих грибків;
- Протигрибкові засоби, призначені для боротьби з дріжджоподібними грибками. Ці препарати випускають у вигляді вушних крапель або розчину, який необхідно нанести на джгутик, а потім ввести його в хворе вухо.
- «Кандибиотик» — краплі від грибка у вухах, що володіють протизапальною дією і призначені для лікування переважно зовнішнього отомикоза. Ці краплі не тільки знищують хвороботворні грибки, але і усувають основні ознаки запалення.
- Протигрибкові мазі і креми.
- Таблетки для прийому всередину. Їх призначають тільки в крайніх випадках.
- Протигрибкові засоби часто порушують мікрофлору кишечнику, що призводить до розвитку дисбактеріозу. Для його профілактики хворим призначають «Біфіформ», «Аципол», «Лінекс».
- Вітамінотерапія.
- Імунокорекція — вушні свічки.
- Десенсибілізуюча терапія.
Профілактика
Для отомикоза характерний рецидивуючий перебіг, тому необхідно велику увагу приділяти профілактичним заходам.
Основні профілактичні заходи:
- Раціональна антибактеріальна і гормональна терапія,
- Попередження пошкоджень шкіри та запальної патології вух,
- Правильний догляд за вухами,
- Загальнозміцнюючий лікування,
- Загартовування,
- Захист вух від попадання води під час купання у басейнах та водоймищах,
- Періодичне змазування шкіри вушного проходу антімікотіческімі препаратами,
- Лікування супутніх патологій,
- Правильне харчування.
Фахівці не рекомендують використовувати для чищення вух ватяні палички, оскільки вони дряпають і травмують шкіру слухового проходу, що може погіршити ситуацію.