Запалення середнього і зовнішнього вуха – часті захворювання, особливо в умовах сильних вітрів. Найбільш схильні їм діти через особливості анатомії органу слуху. Після переохолодження, коли «продуло вухо», загальне самопочуття пацієнта погіршується, нерідко підвищення температури, стріляючий біль. Кращим рішенням буде відмова від самолікування та звернення до лікаря.
Зміст статті:
Запалення вухо розвивається на тлі зниженого імунітету і місцевого переохолодження. Отит – найбільш поширений варіант. Найбільш частими збудниками є бактерії-коки, вірус грипу, синьогнійна паличка. При зовнішньому дифузному отиті можна побачити звуження просвіту вушного каналу, відчути вихідний звідти гнильний запах. Пацієнт відчуває біль у вусі пульсуючого характеру.
При отиті середнього вуха симптоми можуть бути досить різноманітні. У загальному випадку зазначається відділення рідини з слухового проходу, стріляючий біль, набряк. На початкових стадіях захворювання пацієнти можуть чути власний голос, скаржитися на шум у вухах.
Іноді бешихове запалення переноситься на орган слуху. Його причинами є стрептококи і стафілококи. Воно проявляється в набряклості, почервоніння і хворобливості усієї вушної раковини.
Ці бактерії викликають при супутньому переохолодженні фурункульоз. Пацієнти відчувають, що болить не лише вухо, а область зубів, шиї. Відчуття стають інтенсивніше при натисканні на козелок, розмові, жуванні. На вусі і слуховому каналі в цьому випадку визрівають фурункули, які можуть бути і не видно неозброєним оком.
Зовнішнє вухо може бути уражено мікроскопічними грибами, в такому випадку захворювання називається отомикоз. Симптоми наростають поступово. Хворого турбує сильний свербіж, закладеність, відчуття наповненості слухового проходу.
Діти найчастіше страждають середнім отитом. В ранньому віці вони ще не можуть повідомити про симптоми, що може утруднити виявлення причини занепокоєння. Звернутися до Лора потрібно при наступних ознаках:
- Дитина до року відмовляється брати груди або бере, а потім різко, з криком кидає.
- Порушується травлення, можливий рідкий стілець.
- Дитина багато спить, відчуває себе пригніченим.
- Температура часто висока – 39°-40°.
- Болючість при натисканні на козелок.
- Дитина після півроку може намагатися почухати вухо рукою, потертися їм про будь-яку поверхню.
Крім збору анамнезу (опитування хворого, виявлення клінічних проявів) лікар може провести наступні дослідження:
- Огляд вуха за допомогою отоскоп. Досить важко побачити всі зони ураження без спеціального приладу через звитого слухового каналу.
- Дослідження виділень рідкого вмісту. Бактеріальний посів гною з вуха допоможе встановити вид збудника, виявити його чутливість до антибіотиків.
- Загальний аналіз крові. Допомагає зрозуміти, на якій стадії знаходиться запалення, що стало причиною симптомів – віруси, гриби, бактерії або алергія.
Оскільки найчастішою причиною отитів є бактерії, швидше за все, лікар призначить антибіотики. Стафілококи і стрептококи можуть блокувати дію деяких препаратів, тому необхідно використовувати засоби зі спеціальним компонентом – клавуланової кислоти: амоксиклав, арлет, амовикомб, аугментин. В деяких випадках виявляється достатнім застосування місцевих препаратів – крапель у вуха з антибіотиком (отипакс, уніфлор, кандибиотик).
Якщо причина в паразитах грибкової природи, беруть фунгіцидні препарати ністатин, низофунгин, клотримазол. Добре допомагає місцеве застосування перекису водню, саліцилової кислоти, борного спирту. Велику роль при отомикозах відіграє прийом вітамінів, повноцінне харчування.
Важливо! Приймати місцеві препарати при тріщинах і розривах в барабанної перетинки протипоказано. У книзі «Отоларингологія» під авторством Пальчуна Т. М. зазначено: «[Такі процедури] мають неприємні наслідки: виникає сильний біль, … крім того, краю перфорації омозолевают, перфорація не заростає «.
Дітям у вухо в обов’язковому порядку закапують судинозвужувальні препарати. У них частіше, чим у дорослих внаслідок отиту виникають грануляції барабанної перетинки, вони можуть утруднити відтік рідини. В якості препарату можна використовувати розчин адреналіну 0.1%, нафтизин. Якщо відтік все одно утруднений, роблять прокол для того, щоб забезпечити евакуацію рідкого секрету.
При отиті вірусної природи показане введення імуноглобуліну (речовини білкової природи, активуючого імунітет хворого) внутрішньом’язово. Також можливе призначення інтерферонів. Ці сполуки стимулюють саме противірусний імунітет. До таких препаратів належать арбідол, циклоферон, віферон.
В крайньому випадку, проводять прокол для введення ліків безпосередньо в порожнину вуха. Таким чином організовується прийом антибіотиків, антигістамінних препаратів для зняття набряку.
Фізіолікування призначається на ранній стадії захворювання. Важливою умовою є відсутність високої температури та гнійних виділень з вуха. У ході терапії відбувається прогрівання хворого вуха, збільшується активність імунної системи, пацієнти відчувають полегшення свого стану. Опромінення лазером сприяє заростання проколів в барабанної перетинки після лікарських процедур.
При сильних больових відчуттях рекомендований прийом анальгетиків. Добре зарекомендували себе препарати є солпадеїн. Він знімає біль, знижує набряк, температуру. Також можна приймати (у пік захворювання кожні 6 годин) ібупрофен або парацетамол.
Самостійно лікувати запалене вухо можна шляхом прогрівання. Найкраще проводити його за допомогою компресів, виготовлених у домашніх умовах.
Якщо продуло вухо, але ще не з’явилися тривожні симптоми у вигляді спека, відділення гною, можна застосувати наступні рецепти:
- Спиртовий компрес. Для його нанесення необхідно змочити складену в кілька шарів марлю в розчині. Дозволяється використовувати чистий спирт, так і звичайну горілку. Вухо вставляється в проріз в компресах, він обмотується поліетиленом для запобігання протікання. Зверху можна додатково пов’язати шарф.
- Масляний компрес. Технологія виготовлення аналогічна. Переважно використовувати камфорне масло. Час носіння цих двох компресів – близько 4 годин. При узгодженні з лікарем можна залишити їх на більш тривалий час.
- Микрокомпресс за Цитовичу. Важливо! Його можна ставити тільки після консультації з лікарем. У рівних частинах змішують 70% етиловий спирт і гліцерин. Після цього з розрахунку 1:50 додають резорцин (хімічно синтезований антисептик). У розчині змочується смужка марлі або тонка ватна турунда і вставляється в слуховий прохід. Шматок вати рясно змазують вазеліном і затикають їм вушне отвір. Компрес носять, не знімаючи, до 24 годин.
- Грілка. В неї наливають воду температури 35°-40° і прикладають до хворого вуха до охолодження (близько 30 хвилин). Така міра буде доречна, коли точно відомо, що пацієнт застудил орган слуху, але перших симптомів захворювання ще немає.
Для запобігання запалення середнього і зовнішнього вуха рекомендується слідувати цим порадам:
- Проведення загальнозміцнюючих процедур. Оскільки отити найбільш часті в дитячому віці, здійснювати загартовування потрібно з народження. Добре допомагають для профілактики сонячні ванни, обтирання і обливання прохолодною водою, гімнастика, зарядка, тривалі прогулянки.
- Якісне харчування і наявність у їжі всіх необхідних вітамінів. Це дозволяє підтримувати імунну систему в активному стані. В періоди дефіциту фруктів та овочів (взимку і навесні) можна приймати вітамінні комплекси.
- Своєчасна і правильна гігієна вушного проходу. Очищення за допомогою зубочисток, голок і ватних паличок призводить до травм, що підвищує ризик запалення.
- Носіння головних уборів. Навесні або восени, коли часті різкі перепади температури, хорошою профілактикою отитів буде захист від переохолодження. Адже пацієнти часто відзначають, що вухо «надуло», тобто симптоми з’явилися після впливу протягу або вітру.
Захворювання, пов’язані з органом слуху, завжди містять у собі ризик ускладнень у вигляді приглухуватості або глухоти. У дитячому віці це може спричинити за собою відставання в розвитку із-за недостатньої стимуляції певних зон головного мозку. Грамотна профілактика і своєчасне відвідування ЛОР-лікаря – головні заходи з попередження подібних наслідків.